Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

Що таке ПТСР?

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це стан психічного здоров’я, що може виникнути, якщо хтось зазнає травмуючої події.

Багато людей, які переживають травмуючі події, мають негативні емоції, думки та спогади. Однак, більшість людей з часом почуватимуться краще. Якщо ж ці негативні реакції не зникають і заважають у повсякденному житті, то, можливо, такі люди страждають від ПТСР.

Що викликає ПТСР?

ПТСР може виникнути у будь-кого, хто зазнає впливу фактичної або ймовірної загрози:

• смерть;
• серйозна травма;
• сексуальне насильство тощо.

Названі загрози впливають одним із таким способів:

• Безпосередньо – це сталося з людиною.
• Опосередковано – людина була свідком того, що це сталося з кимось іншим.
• Через повідомлення – людина дізналася, що це сталося з кимось дуже близьким.
• Повторюваний вплив – людина неодноразово переживала травмуючі ситуації сама або спостерігала повторювані травмуючі події, що впливали на інших людей. Також відомо, що деякі люди, які піддаються впливу травмуючих подій через електронні медіа, телебачення, фільми чи фотографії на роботі, аналогічно можуть відчувати проблеми з психічним здоров’ям.

Типові травматичні події можуть включати:

• досвід спостереження за ситуацією насильницької смерті когось;
• серйозні нещасні випадки (наприклад, автокатастрофа);
• фізичне або сексуальне насильство;
• серйозні проблеми зі здоров'ям або перебування у реанімації;
• складні пологи;
• наявність захворювання, що загрожує життю;
• війни та збройні конфлікти;
• терористичні атаки;
• природні або техногенні катастрофи (наприклад, цунамі або пожежі).

Важливо пам’ятати, що існує величезна кількість подій, не охоплених тут, які можуть спричинити посттравматичний стресовий розлад. Якщо ваш досвід не описаний тут, - це не означає, що вам не слід звертатися за допомогою та підтримкою до спеціаліста.

Чому травмуючі події так шокують?

Травмуючі події шокують, тому що ми не можемо зрозуміти їх. Вони не відповідають нашому уявленню про те, яким має бути світ.

Травмуючі події часто здаються «випадковими» та не мають чіткої причини. Вони не вписуються в наші погляди на те, яким має бути світ, що ускладнює для нас розуміння їх значення.

Повторне відчуття симптомів:

Травмуючий досвід також показує нам, що погані речі можуть статися з нами та з людьми, про яких ми піклуємося, у будь-який момент. Це може призвести до того, що ми відчуваємо себе у небезпеці або під загрозою, що, зрозуміло, лякає. Іноді травмуючі події можуть змусити нас замислитися про те, хто ми є, що також може бути неприємно.

Що відбувається, коли хтось має посттравматичний стресовий розлад?

Багато хто переживатиме травматичні події впродовж життя. Близько третини дорослих в Англії стверджують, що пережили принаймні одну травматичну подію протягом свого життя. Однак не у всіх, хто переживає травмуючі події, розвивається посттравматичний стресовий розлад.

Отже, багато людей можуть відчувати горе, смуток, тривогу, провину та гнів після травмуючого досвіду, але це не обов’язково означає, що хтось має посттравматичний стресовий розлад. Люди з посттравматичним стресовим розладом часто мають багато з наведених далі симптомів. Вони можуть з’явитись одразу, через кілька тижнів або навіть місяців.

При ПТСР ці симптоми заважатимуть повсякденній діяльності та/або викликають у людини максимально виражений стрес. Водночас, якщо у вас з’явився будь-який із цих симптомів одразу після травмуючої події, - це не обов’язково означає, що у вас розвинеться посттравматичний стресовий розлад.

• Спогади – наявність небажаних спогадів про подію, відомих як нав’язливі думки, які є дуже приголомшливими та тривожними.
• Сни – тривожні сни або кошмари про подію.
• Дисоціативні реакції – відчуття або дії, наче травмуюча подія повторюється знову (відомі як флешбєкі - спогади). При надзвичайно виражених проявах ви можете перестати усвідомлювати, що відбувається навколо вас в реальності.
• Фізичний і психологічний стрес – відчуття сильного стресу і фізичного збудження (наприклад, прискорене дихання, прискорений пульс) в ситуаціях, що якимось чином нагадують вам про травмуючу подію.

Симптоми уникнення:

• Дисоціативна амнезія – нездатність згадати фрагменти травмуючої події.
• Відстороненість – відчуття відстороненості або відсутності близькості з людьми, з якими ви раніше були близькими.
• Уникання розмов і думок – небажання говорити чи думати про травмуючі події.
• Уникання асоціацій – уникати спогадів, думок, почуттів, речей, людей і місць, пов’язаних з травмуючою подією. Це може бути уникання перегляду телебачення чи інших засобів масової інформації про подію, особливо, якщо це викликає у вас неприємні відчуття.

Симптоми настрою:

• Негативні переконання та очікування – негативне мислення про себе, інших чи увесь світ.
• Звинувачення – звинувачення себе або інших людей у причинах травмуючої події або її наслідках.
• Негативні емоції – постійне переживання страху, жаху, гніву, провини чи сорому.
• Втрата інтересу до занять – нехтування заходами або незацікавлення у тій діяльності, які вам подобалися раніше, і ви могли регулярно практикувати.
• Нездатність відчувати позитивні емоції – неможливість відчувати щастя, задоволення чи почуття любові.

Симптоми настороженості та реактивності:

• Надмірна пильність – надмірні усвідомлення або контроль того, що відбувається навколо, і нездатність розслабитися.
• Легка ляклівість  – надмірне реагування на шуми або рухи, які нагадують вам про травмуючі події.
• Труднощі з концентрацією – вам важко зосередитися на завданнях, на яких Ви могли зосередитися раніше.
• Труднощі зі сном – важко заснути і спати. Коли ви заснете, сон може бути поганим, і вам можуть снитися кошмари.
• Дратівливість – спалахи, коли ви вербально або фізично агресивні по відношенню до людей чи речей. Ці спалахи можуть бути викликані переживанням чогось, що нагадує вам про травмуючу подію.
• Безрозсудність – небезпечні або саморуйнівні вчинки. 

Чому виникає ПТСР?

Існує кілька можливих пояснень причин розвитку ПТСР.

Психологічні

Психологічні симптоми посттравматичного стресового стресу є дуже неприємними і стресуючими. Однак, ці симптоми  можуть мати сенс, якщо подивитись на них з точки зору того, як наш розум може працювати, аби захистити нас після травматичної події.

• Пам'ять – після травматичної події ми не можемо або не хочемо її згадувати. Хоча згадувати про те, що сталося, може бути неприємним, але, роблячи це, можна допомогти собі знайти сенс події. Це може бути корисним для нашого психічного здоров’я.
• Нав’язливі спогади або флешбеки – їх можна розглядати як повторне відтворення того, що сталося. Вони можуть змущувати нас подумати про те, що сталося, щоб ми були краще підготовлені, якщо це станеться знову. Однак, при посттравматичних стресових розладах ці думки викликають у нас стресс.
• Уникнення та заціпеніння – згадувати про травму втомливо й неприємно. Уникнення і заціпеніння можуть допомогти вам перестати думати про те, що сталося. Однак, вони також заважають вам зрозуміти свій досвід.
• Надмірна пильність – якщо ми «на сторожі», - ми можемо почуватися готовими швидко реагувати, якщо трапиться нова криза. Це також може дати нам енергію для роботи, яка потрібна після нещасного випадку чи кризи. Однак, це також може бути виснажливим і заважати нам робити те, що раніше приносило задоволення.

Фізичні

Деякі фізичні симптоми ПТСР виникають через те, що наше тіло намагається неправильно опрацювати травму.

• Адреналін – це гормон, який виробляє наше тіло, коли ми знаходимося в стані стресу. Він допомагає підготувати наше тіло до діяльності, яка потребує багато енергії, наприклад, до бігу чи боротьби з кимось. Коли стрес зникне, рівень адреналіну повинен повернутися до норми. При ПТСР яскраві спогади про стресову подію можуть підтримувати високий рівень адреналіну. Високий рівень адреналіну може зробити вас напруженими, дратівливими, нездатними розслабитися або добре спати.
• Гіпокамп – це частина мозку, яка обробляє спогади. Високий рівень гормонів стресу, таких як адреналін, може перешкодити його нормальному функціонуванню. Це означає, що спогади про травматичні події не обробляються. І це може змушувати вас згадувати подію так, ніби ризик все ще існує, а не сприймати її як щось, що сталося в минулому.
  

Чи є професії, представники яких більш наражені на виникнення посттравматичного стресового розладу?

Будь-яка людина може отримати посттравматичний стресовий розлад, якщо вона пережила травматичну подію. Однак, деякі люди мають роботу, під час виконання якої вони з більшою ймовірністю зазнають впливу травматичних подій. Це означає, що ризик розвитку ПТСР у них вищий, ніж у представників інших професій. Такі професії можуть включати:

• Працівників служб екстреної допомоги (наприклад, поліція, пожежники або персонал швидкої допомоги)
• Соціальних працівників
• Персонал інтенсивної терапії
• Військовослужбовців та інших людей, які працюють у зонах бойових дій. 

Коли починається ПТСР?

Симптоми посттравматичного стресового розладу можуть виникати як одразу після травматичної події, так і через тижні або навіть місяці після події. Зазвичай симптоми з’являються протягом 6 місяців після події. Іноді симптоми розвиваються після 6 місяців, хоча це буває рідше. На жаль, багато людей не звертаються за допомогою, коли у них з’являються перші симптоми.

ПТСР неможливо діагностувати в перший місяць після травматичної події. Якщо Ви відразу відчуваєте симптоми травми, які є вираженими і заважають Вам функціонувати, можливо, це - «гострий стресовий розлад».

Чому не у кожної людини розвивається посттравматичний стресовий розлад після травматичної події?

Після травматичного досвіду багато хто матиме симптоми травми протягом першого місяця або близько того. Більшість симптомів є нормальною реакцією на переживання реальної або очікуваної небезпеки. Ви можете думати про них як про спосіб вашого мозку захистити себе від пошкодження.

Більшість людей почнуть опрацьовувати те, що сталося з ними, через кілька тижнів, а іноді й трохи пізніше, і тоді їхні симптоми стресу почнуть зникати.

Дослідження показують, що певні групи людей мають підвищений ризик розвитку ПТСР. Ризик розвитку ПТСР зменшується, якщо хтось може мати:

• доступ до соціальної підтримки та
• відновлення після травматичної події в «середовищі з низьким рівнем стресу».
  

Які події найчастіше викликають посттравматичний стресовий розлад?

Будь-яка травматична подія може спричинити посттравматичний стресовий розлад, хоча чим більше тривожним є досвід, тим більша ймовірність розвитку посттравматичного стресового розладу. Наприклад, у вас може бути більша ймовірність розвитку ПТСР, якщо подія:

• є раптовою і несподіваною
• триває довго
• трапляється, коли ви потрапили в пастку і не можете втекти
• спричинена людиною
• спричиняє багато смертей
• викликає каліцтво
• втягує дітей.

Якщо ви продовжуєте піддаватися стресу та невизначеності, - це ускладнить покращення симптомів посттравматичного стресового розладу.

Як я дізнаюся, що я повністю подолав травматичний досвід?

Ви, можливо, подолали травматичну подію, якщо можете:

• думати про це, не переживаючи надмірно
• не відчувати себе постійно під загрозою
• не думати про це в невідповідний час. 

Чому ПТСР не завжди діагностується?

Існує низка причин, чому людині з посттравматичним стресовим розладом не завжди його діагностують.

Стигма і нерозуміння

Люди з посттравматичним стресовим розладом часто уникають говорити про те,  як вони себе почувають, щоб не думати про травматичні події.

Деяким людям здається, що симптоми, які вони відчувають (наприклад, уникнення і заціпеніння), допомагають їм впоратись з травматичним досвідом, і вони навіть не усвідомлюють, що це симптоми, викликані посттравматичним стресовим розладом.

Коли комусь дуже погано, то йому важко повірити, що він зможе повернутися до того рівня самопочуття, який вони мали до травматичної події. Це може завадити в отриманні допомоги.

Також поширеним є переконання, що посттравматичні стресові розлади виникають лише у представників збройних сил. Насправді, посттравматичний стресовий розлад може виникнути в кожного, і кожен досвід посттравматичного стресового розладу є дійсним.

Неправильний діагноз

Деяким людям, які страждають на посттравматичний стресовий розлад, можуть бути неправильно діагностовані тривожний чи депресивний стани. Деякі люди можуть мати інші психологічні або фізичні проблеми зі здоров’ям, тож, їх посттравматичний стресовий розлад залишиться непоміченим.

Спостерігаються також «необгрунтовані з медичної точки зору фізичні симптоми», такі як:

• проблеми  шлунково-кишкового тракту
• больові синдроми
• головний біль.

Такі симптоми ідентифікуються як щось інше, ніж посттравматичний стресовий розлад.

Інші виклики

Деякі люди з ПТСР також можуть мати інші проблеми, такі як труднощі у стосунках або залежність від алкоголю чи наркотиків. Вони можуть бути викликані їх посттравматичним стресовим розладом, але є більш очевидними, ніж сам посттравматичний стресовий розлад.

Чи можуть діти мати ПТСР?

ПТСР може розвинутися в будь-якому віці. Крім симптомів посттравматичного стресового розладу, які є у дорослих, діти також можуть переживати таке:

• Лякаючі сни – у дітей ці сни можуть відображати, а можуть і не відображати фактичну травмуючу подію.
• Повторювана гра – деякі діти розігрують травматичні події під час гри. Наприклад, дитина, яка потрапила в серйозну дорожньо-транспортну пригоду, може відтворити аварію за допомогою іграшкових машинок.
• Фізичні симптоми – вони можуть скаржитися на біль в животі та головний біль.
• Страх того, що їхнє життя скоро закінчиться – їм може бути важко повірити, що вони проживуть достатньо довго і ніколи не стануть дорослими. 

Які існують методи лікування ПТСР?

Існує низка методів лікування посттравматичного стресового розладу, зокрема орієнтована на травму когнітивно-поведінкова терапія (TF-CBT), метод десенсибілізації й переробки за допомогою рухів очей (EMDR) та медикаменти.

Психотерапія

Психотерапія ПТСР буде зосереджена на травматичному досвіді, а не на вашому минулому житті. Таке втручання уможливить:

• Прийняття – навчання визнавати, що, хоча й не можна змінити те, що сталося, можна почати по-іншому думати про подію, світ і власне життя.
• Згадування події – згадування травматичної події без того, щоб бути сповненим страхом і стражданням. Ви зможете думати про те, що сталося, коли захочете, а не через наявність нав’язливих думок чи спогадів.
• Оформлення свого досвіду словами – розповідь про те, що сталося, дасть можливість вашому розуму зберегти спогади якнайдалі й рухатись вперед до інших речей.
• Почуття безпеки – допомога краще контролювати свої почуття. Це може сприяти вам почуватися в безпеці, і вам не доведеться так сильно уникати спогадів.

Будь-яку психотерапію має проводити людина, яка має відповідну підготовку та акредитацію. Сеанси зазвичай відбуваються щонайменше раз на тиждень з одним і тим самим терапевтом та часто тривають 8-12 тижнів.

Хоча це зазвичай сеанси до 1 години, іноді вони можуть тривати до 90 хвилин.

Лікування ПТСР включає такі підходи:

Орієнтована на травму когнітивно-поведінкова терапія (TF-CBT)

Це розмовна терапія, яка може допомогти вам змінити свій спосіб мислення. Згодом вона може допомогти вам почуватися краще і поводитись інакше. Зазвичай цей вид терапії проводиться сам на сам, хоча є певні докази того, що TF-CBT також може проводитись в групах.

Метод десенсибілізації й переробки за допомогою рухів очей (EMDR)

Це техніка, яка використовує рухи очей, щоб допомогти мозку обробити травматичні спогади.

Вас попросять згадати травматичний випадок і те, що він змушує вас думати і почувати. Під час цього вас попросять виконати рухи очима або отримати деяку «білатеральну стимуляцію», наприклад, постукування руками. Було показано, що це знижує інтенсивність емоцій, які людина відчуває з приводу травматичного спогаду, допомагаючи усунути травму.

EMDR повинен проводити навчений лікар. EMDR зазвичай проводиться протягом 8-12 сеансів, які тривають від 60 до 90 хвилин.

Деякі інші форми розмовної терапії можуть бути корисними для роботи з конкретними симптомами (наприклад, поганий сон) для людей, яким не дуже допомагають EMDR або TF-CBT.

Медикаментозне лікування

Якщо ви спробували різні методи лікування посттравматичного стресового розладу і виявили, що вони не працюють, лікар може призначити вам антидепресанти.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (SSRIs)  є антидепресантами, які можуть допомогти зменшити симптоми ПТСР. Також, якщо ви страждаєте від депресії, антидепресанти можуть допомогти в лікуванні.

Якщо селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну не допомагають,  вам можуть запропонувати інші ліки, але зазвичай їх слід приймати за порадою спеціаліста з психічного здоров’я.

Яке лікування підходить найкраще?

Існують докази того, що TF-CBT і EMDR є найкращими засобами першої лінії. Ліки можуть бути корисними для тих, хто не хоче розмовної терапії або не має легкого доступу до неї.

Яке лікування я повинен отримати в першу чергу?

Психологічну терапію, спрямовану на подолання травми (TF-CBT або EMDR), слід запропонувати до початку медикаментозного лікування, якщо це можливо. Це відповідає настановам Національного інституту здоров’я та досконалої допомоги (NICE).

Як я можу себе підтримати?

Дещо можна зробити самостійно, аби посприяти власному одужанню, якщо у вас діагностований  посттравматичний стресовий розлад. Ваш терапевт допоможе підтримати вас у цьому і переконається, що ви робите це своєчасно:

• Дотримуйтесь свого розпорядку дня – якщо можливо, - дотримуйтесь або спробуйте повернутися до свого звичного розпорядку, якщо його було порушено. Організація максимально нормального життя може дати вам відчуття заземлення.
• Поговоріть з кимось, кому ви довіряєте. Хоча ви можете відчувати, що не повинні говорити про те, що трапилося, з будь-ким, розмова з тим, кому ви довіряєте, може допомогти опрацювати свої почуття в безпечному просторі. Може також допомогти розмова з кимось, хто пережив те ж саме, що й ви нещодавно, або хто вже переживав подібну подію раніше, якщо це не надто його засмучує.
• Спробуйте вправи на розслаблення – спробуйте самостійно медитацію та інші вправи для розслаблення. Розслабитися з посттравматичним стресовим розладом може бути складно, тому поговоріть зі своїм терапевтом про вправи або види діяльності, які можуть вам підійти.
• Повернутися на роботу чи в школу – якщо ви відчуваєте, що спроможні, повернення до роботи, школи чи університету може допомогти. Це може дати вам відчуття рутини, забезпечить зайнятість. Однак, ви повинні намагатися уникати ситуацій, які можуть наразити вас на подальші травми або сильний стрес. Загалом, найкраще працювати в сприятливому середовищі з низьким рівнем стресу, поки ви проходите лікування.
• Регулярно їжте та займайтеся спортом – намагайтеся їсти, як зазвичай, навіть якщо ви не відчуваєте голоду. Якщо ви відчуваєте, що спроможні, - намагайтеся робити регулярні фізичні вправи. Це також може допомогти вам відчувати себе більш втомленим, коли настане час спати.
• Проводьте час з іншими – знаходження часу для перебування з тими людьми, про яких ви дбаєте, може дати вам відчуття підтримки.
• Очікуйте покращення – зосередження на думці про те, що врешті-решт вам стане краще, буде корисним для вашого одужання. Пам’ятайте, що не потрібно тиснути на себе, щоб швидко одужати.
• Поверніться туди, де сталася травматична подія – лише коли ви відчуєте, що можете це зробити, то можете повернутися туди, де сталася травматична подія. Поговоріть зі своїм терапевтом або лікарем, якщо ви плануєте це зробити, щоб вони могли підтримати вас на цьому кроці.

Є також деякі речі, з якими ви маєте бути обережними під час одужання. Робити «правильну справу» може бути дуже складно, і ви не повинні відчувати себе винними, якщо виявляєте, що робите щось з цього:

• Самокритика – симптоми ПТСР не є ознакою слабкості. Вони є нормальною реакцією на жахливі переживання.
• Тримаєте свої почуття при собі. Якщо у вас посттравматичний стресовий розлад, - не відчувайте провину за те, що ділитеся своїми думками та почуттями з іншими. Розмова про те, що ви відчуваєте, може підтримати ваше одужання.
• Очікуєте, що все повернеться в норму негайно – лікування посттравматичного стресового розладу може зайняти час. Намагайтеся не очікувати забагато від себе занадто швидко.
• Тримаєтесь подалі від інших людей - проводячи багато часу на самоті, ви можете посилити почуття ізоляції та погіршити самопочуття.
• Вживання алкоголю та куріння - хоча алкоголь може допомогти вам розслабитися, з часом він може погіршити самопочуття. Кава та нікотин можуть діяти як стимулятори, що теж може погіршити самопочуття, якщо у вас є симптоми, пов’язані з посттравматичним стресовим розладом.
• Перевтома – посттравматичний стресовий розлад може ускладнити сон, але намагайтеся якомога більше дотримуватись свого звичного режиму сну та уникайте лягати спати пізно, оскільки це може погіршити самопочуття. Докладніше ви можете дізнатися на нашому ресурсі про здоровий сон (sleeping well).

Нарешті, ви також маєте бути обережними за кермом. Нещасні випадки трапляються більш ймовірно з людьми, які пережили травматичну подію.

Що таке важкий ПТСР?

У деяких людей розвивається важкий посттравматичний стресовий розлад. Це викликано переживанням події або серії подій, які є надзвичайно загрозливими або жахливими. Ці події можуть відбуватися в дитинстві або в дорослому віці.

Досить часто було важко або неможливо легко уникнути цих подій. Наприклад:

• катування
• рабство
• кампанії геноциду
• проживання в зоні бойових дій
• тривале домашнє насильство
• повторне сексуальне або фізичне насильство в дитинстві.

Крім симптомів посттравматичного стресового розладу, люди з цим діагнозом можуть також:

• мати вкрай негативні переконання про себе як про «меншовартих, переможених або нікчемних»
• мати великі труднощі в регулюванні своїх емоцій та емоційних реакцій
• дуже важко підтримувати стосунки та відчувати близькість з іншими людьми. 

Як я можу вилікуватися від важкого ПТСР?

Відсутність довіри до інших людей і світу загалом характерна для людей з важким ПТСР. Лікування часто триває довше, зокрема час, що йде на встановлення безпечних стосунків з терапевтом. Робота, яку виконує пацієнт із терапевтом, часто відбувається в три етапи:

Стабілізація

На стадії стабілізації ви навчитеся довіряти своєму терапевту, розуміти й контролювати свої почуття стресу та відстороненості.

У рамках стабілізації ви можете освоїти прийоми «заземлення». Це може допомогти вам зосередитися на звичайних фізичних відчуттях і нагадати, що ви живете сьогоденням, а не минулим.

Стабілізація може допомогти вам «від’єднати» почуття страху та тривоги від спогадів та емоцій, які їх викликають. Це може допомогти зробити ці спогади менш страшними.

Мета стабілізації полягає в тому, що ви зрештою зможете жити своїм життям без переживання тривоги чи спогадів/флешбеків.

Іноді стабілізація може стати єдиною необхідною допомогою.

Орієнтована на подолання травми терапія

Реінтеграція або відновлення зв’язків

Реінтеграція в рутинний спосіб життя може допомогти вам звикнути до реального світу тепер, коли ви більше не перебуваєте в небезпечній ситуації, в якій були раніше. Це може допомогти вам почати сприймати себе як людину з правами та вибором.

Реінтеграція допоможе вам:

• співчутливо ставитись до себе та інших
• відновити довіру до себе та інших
• відновити дружні стосунки, близькі стосунки та види діяльності, які сприяють вашому здоров'ю та благополуччю

Медикаментозне лікування

У випадку посттравматичного стресового розладу можна використовувати антидепресанти або інші ліки, а також психотерапію. Ліки також можна використовувати, якщо психотерапія не працює або неможлива для вас. Крім того, фахівець з психічного здоров’я може допомогти переглянути призначені вам ліки.

Самодопомога

Якщо у вас важкий посттравматичний стресовий розлад, може бути корисним спробувати робити звичайні речі, які не мають нічого спільного з вашим минулим досвідом травми. Це може включати:

• знаходження друзів
• влаштування на роботу
• регулярні фізичні вправи
• навчання прийомам релаксації
• знаходження хобі
• заведення домашніх тварин.

Ці речі можуть допомогти вам поступово довіряти світу навколо вас. Однак, це може зайняти час, і немає ніякого сорому в тому, що ці речі важко або неможливо зробити відразу.

Як я можу визначити, що хтось має ПТСР?

Якщо ви знаєте когось, хто щойно пережив травматичний випадок, є деякі аспекти, на які ви можете звернути увагу, адже вони можуть бути ознаками того, що людині важко впоратися:

• Зміни в поведінці – низька продуктивність на роботі, запізнення, вихід на лікарняний, незначні нещасні випадки
• Зміни в емоціях – гнів, дратівливість, депресія, відсутність інтересу та відсутність концентрації
• Зміни в думках – зациклювання на загрозах чи страхах, негативні погляди на майбутнє
• Несподівані фізичні симптоми – як-от задишка, рвучкі судомні рухи або болі в животі.

Якщо ви думаєте, що у когось можуть бути ознаки посттравматичного стресового розладу, ви можете запропонувати йому поговорити зі своїм лікарем. Якщо ви не відчуваєте, що достатньо близькі, аби зробити це, то можете поговорити з тим, хто є близьким для цієї людини й міг би це зробити замість вас.

Людям, що пережили травму, також може стати в нагоді перегляд інформації про посттравматичні стресові розлади, як-от цей ресурс, щоб допомогти визначити труднощі, що вони мають.

Як я можу підтримати людину, яка пережила травматичні події?

Наведені нижче дії можуть допомогти підтримати людину, яка пережила травму:

• Розмови – виділіть час, щоб дозволити людині поговорити з вами про свій досвід.
• Вислуховування – дозвольте їй говорити, намагайтеся не переривати потік і не ділитися власним досвідом.
• Загальні запитання – якщо ви ставите запитання, постарайтеся зробити їх загальними та неосудними. Наприклад, ви можете запитати «чи розмовляли ви з кимось ще про це?» або «чи можу я допомогти вам знайти додаткову підтримку?»

Ви повинні намагатися уникати:

• Говорити, що ви знаєте, що відчуває людина – навіть якщо ви пережили щось подібне, часто люди переживають ситуації зовсім по-різному. Порівняння можуть бути некорисними.
• Говорити людині, що їй пощастило залишитись живою – люди, які пережили травматичні події, часто не відчувають себе щасливими. Часто вони можуть відчувати себе винними за те, що вони живі, якщо інші померли.
• Мінімізувати пережитий досвід – уникайте припущень, що могло бути гірше, навіть якщо ви намагаєтеся покращити самопочуття людини. Це може змусити людей відчувати, що їхній травматичний досвід невиправданий.
• Внесення некорисних пропозицій – уникайте пропозицій, навіть якщо ви виявили, що вони працювали для вас у минулому. Люди дуже різні, і часто вони, можливо, вже спробували те, що ви пропонуєте 

Визнання

Ця інформація підготовлена редакційною радою по зв’язкам з громадськістю (PEEB) Королівського коледжу психіатрів. Вона відображає найкращі доказові дані досліджень, наявні на момент підготовки ресурсу.

Особлива подяка PTSD UK, які люб’язно надали свій відгук про цей ресурс.

Експерт-редактор: професор Нєйл Грінберг

Повні посилання на цей ресурс доступні за запитом.

© Листопад 2021.

Переклад: Наталія Підкалюк.

Наукове редагування украинською - Ірена Грига, к.м.н., доцент

Translation: Natalia Pidkalyuk

Editing: Irena Gryga, PhD (Psychiatry), Associate Professor